Коли Iчня не сгущене молоко: командир Нацдружин Ігор Михайленко про події на Чернігівщині

Ну що я можу сказати? Із шостої ранку на ногах через вибухи на складах в Ічні. Знову вибухнули склади боєприпасів. Усе х**ня, рєбята! Хто б що не рапортував, але армія, частиною якої є склади боєприпасів, їх охорона, догляд і всі витікаючі проблеми ні на йоту не зрушила в позитивну сторону в цьому питанні.

Халатність, загальне недбальство, некомпетентність із самого верху і аж до низу і безліч складніших та простіших косяків. І, що б ви думали, все це вирішуватиметься із нашої з вами кишені.

Президент, МО чи начгенштабу та й ніхто інший жодним чином не понесуть відповідальність за такі втрати. Американці, на яких наша влада суцільно мастурбує, взялись би за генеральну чистку рядів, адже вони рахують кожну копійку. А тут третій випадок, коли в повітря перетворюються мільярди доларів національного надбання. Усе це надбання знищує десятки і пошкоджує сотні будинків, які потім відшкодовуються з бюджету: компенсаціями, виплатами, іншими видатками… Не здається абсурдом?! Як говориться, “доколє”???

Я знаходжуся тут з обіду. Об’їхав все, що можна, побачив безліч інформаційників, владних одиниць і всі намагаються применшити матеріальні втрати. В очах звичайних жителів — розпач і відчай, а в моїх хлопців — злість і запал.

Що говорила б влада, якби тут були випадкові жертви? А що робили б люди? Одні озвучили б звичайні заготовки на такий випадок, а інші мовчки б проковтнули?

Так. Це жопа. Повний відчай, злість окутує душу і прокидаються інстинкти хижака, який хоче відібрати собі своє, свою територію і не в останню чергу кривавою силою, щоб потім навести порядок, повний порядок, свій ідеальний порядок.

Телеграм канал командира “Час Ч.”