Початок реваншу чи закономірний розвиток подій?

З огляду на останні новини, хочеться сказати, що зрада ближче, ніж здається.

Наприклад, повернення в Україну міністра охорони здоров’я часів Януковича – Раїси Богатирьової. Щоправда, шлейф її «звершень» тягнеться ще за довго до часів президентства «лєгітімного». У 2000-му році вона приєдналася до фракції «Партії регіонів». На виборах 2004 стала довіреною особою одного з кандидатів у президенти. Неважко здогадатися, якого саме. Але вже за президентства Ющенка, завдяки вдалим політичним маневрам, стала секретарем Ради національної безпеки та оборони. Як реакції від «регіоналів» – виключення з партії. Проте, у 2012 її давній соратник, Віктор Янукович згадує про «цінного кадра»: знімає Раїсу Богатирьову з посади секретаря РНБО і призначає її очільницею МОЗу. Тут і починається дивовижний зліт бізнес-імперії родини Богатирьових.

Компанія «Людмила-фарм» (одна з орбіти Богатирьової) постачала ліки на замовлення МОЗу за цінами, завищеними на 20-40% від їх реальної ціни. Таку «підприємницьку» діяльність Раїси Богатирьової у 2015 році СБУ оцінило у 1 млрд 260 млн грн збитків державному бюджету. Щоправда, у той час Богатирьова була вже далеко. А функціонери, які допомагали їй привласнювати кошти опинилися у керівному складі медіагрупи, яку напряму пов’язують з п’ятим президентом України – Петром Порошенко.

Колеги по уряду Азарова: красномовний жест від Петра Порошенка

Можливо, саме тому, активних дій з боку правоохоронних органів в бік Богатирьової і не було з 2014 по 2019 рр.? Щоправда, у 2014 році Генеральна прокуратура оголосила її у розшук, у 2015 році Печерський районний суд заочно арештував Богатирьову, роком пізніше вона опинилася у списку осіб, яких розшукує Інтерпол, проте дуже скоро звідти зникла. Міжнародний розшук послався на те, що правова процедура з розшуку Богатирьової була була невідповідною з боку України. А 12 серпня 2016 року комісія з контролю за файлами Інтерполу інформувала про прийняття остаточного рішення генерального секретаріату Інтерполу про відмову в проведенні розшукових заходів щодо Богатирьової. Таким чином, Богатирьовій залишалося лише дочекатися слушного моменту… І він настав. Так, 20 серпня, цього року, Голосіївський районний суд забов’язав Генеральну прокуратуру закрити справи щодо Богатирьової. Щоправда, у який спосіб це було зроблено – незрозуміло… знову «привіт» Петру Олексійовичу з приводу вдалої реформи суду.

Але на сьогодні ми маємо нового гаранта. Проте, не бачимо дій з його боку, стосовно тих, хто відкрито насаджує в українській політиці ідеї «руського міра». Повернення Портнова, Богатирьової, призначення Шуфрича головою комітету з питань свободи слова…Що далі? Приїзд і безбідна старість в Україні Януковича, Азарова, Захарченка? Якщо минулий президент створював картинку боротьби з проросійським реваншем і зараховував до числа «агентів кремля» всіх, хто відверто говорив про його корупційні оборудки і договори з російськими агентами впливу, то сьогоднішній гарант просто крізь пальці дивиться на все це.

І тут виникає цілком логічне питання. Що це, пане президенте, відвертий реванш чи закономірний розвиток подій?